Рід Габсбургів, поряд з Бурбонами, належить до найстаріших монарших династій світу. Габсбурги понад 700 років у різні часи правили більшістю країн, розташованих на теренах сучасної Європи. Це території сучасних Австрії ,Угорщини, Чехії, Словаччини, Хорватії, Німеччини, України, Іспанії, Португалії, Бельгії, Нідерландів. Габсбурги перебувають у родинних стосунках з більшістю правлячих і екс-правлячих монарших домів Європи.
Згідно легенди про зародження роду, одного разу славний лицар граф фон Альтенбурґ відправився на полювання в гори. Захоплений азартом погоні, він не помітив, як залишив свою свиту далеко позаду. На скелях він побачив багато гнізд грифів, які, зауваживши чужака, стали його атакувати. Ні меч, ні спис не рятували лицаря від кігтів і клювів птахів, і той, ставши на коліна, став благати Бога про спасіння. В цей час налетіла велика зграя чорних воронів, яка змусила грифів відступити. На знак подяки за це, врятований граф наказав своїм васалам на місці цієї події побудувати башту і назвати її Габісбург (гора грифів). На башті мали гніздилися ворони, а слуги графа – годувати їх. Проте нащадки графа вигнали птахів, зруйнували башту, а на її місці збудували замок. За це на рід Габсбургів було накладено прокляття – чорні ворони пророкували численні біди. Згодом ворон став гербом Габсбургів і основним елементом герба їхньої держави.
Першим достовірним пращуром роду Габсбургів вважається згадуваний в джерелах у 938 році Гунтрам Багатий, що володів землями у швейцарських областях Ааргау та Тургау.
Династія стала королівською у 1273 році, коли граф Рудольф Габсбург був обраний королем Німеччини (1273-1291). Він зумів перенести центр своїх володінь на схід, придбавши у 1280-х роках Австрійське і Штирійське герцогства.
Першим коронованим цісарем Священної Римської імперії з роду Габсбургів був Фрідріх III (1440-1493). З того часу цісарська корона залишалася в роду Габсбургів.
Уміння Габсбургів вдало укладати шлюби стало приказкою. Син Фрідріха III Максиміліан I, завдяки шлюбу у 1477 році з єдиною спадкоємицею Бургундського герцогства Марією, став володарем Нідерландів і претендентом на увесь «бургундський спадок», що породило столітню суперечку між Габсбургами й французькою династією.
Син Максиміліана і Марії завдяки шлюбу з інфантом Хуаною був у 1504-1506 роках королем Кастилії (Філіп I); їх старший син Карл успадкував у 1516 році іспанський престол (Карл I), а в 1519 році, після смерті діда Максиміліана, був обраний цісарем під ім'ям Карла V (1519-1556), з'єднавши цісарський авторитет з ресурсами величезної іспанської колоніальної держави.
Брат Карла, Фердинанд був одружений на сестрі Людовика II Ягеллона, короля Угорщини та Чехії, й після того, як його бездітний швагро у 1526 році поляг у битві з турками при Мохачі, зайняв обидва престоли.
В 1556 році Карл V зрікся престолу і розділив свої володіння. Іспанія разом з Нідерландами, Франш-Конте і землями в Італії відійшла до його сина Філіпа II, а цісарські володіння з родовими австрійськими герцогствами отримав брат Фердинанд, король Угорщини та Чехії.
Звідси пішло розділення Габсбургів на дві гілки – іспанську та австрійську, які знаходилися між собою в найтіснішому політичному й династичному союзі, претендуючи як захисники католицизму на політичну гегемонію в Європі.
Іспанська гілка обірвалася 1700 року, поступившись династії Бурбонів. Австрійська ж згасла 1780 року, разом зі смертю імператриці Марії-Терезії., але нащадки її та Франца, представники Лотаринзької династії, прийняли ім'я династії Габсбургів. Онук Марії-Терезії, останній імператор Священної Римської імперії Франц ІІ, 1804 року проголосив себе першим імператором новоутвореної Австрійської імперії під іменем Франца I (з 1867 р. — Австро-Угорщина).
У 1740 році, після смерті Імператора Карла VI Габсбурга, увійшла в дію «Прагматична санкція» – закон про престолонаслідування у родині, за яким всі нащадки доньки цього імператора, Марії-Терезії, мають право на наслідування престолу за чергою (або за рішенням голови династії), незалежно від статі та статусу шлюбу.
Таким чином, Габсбурги, на відміну від великої кількості династій, зберегли свої династичні права. У теперішній час династія іменується Габсбурги-Лотаринзькі. Лотаринзький рід походить напряму від Карла Великого, таким чином від Меровінгів. Всі існуючі зараз члени старшої (австрійської) гілки династії Габсбургів-Лотаринзьких носять титул Ерцгерцог(иня) Австрійський(а) і Принц(еса) Угорщини. Нащадки тих членів династії, які свого часу уклали нерівнородні шлюби без дозволу голови Династії носять титули Принц(еса) фон Альтенбург та Граф(иня) фон Меран.
Останнім правлячим монархом з династії Габсбургів був цісар Австро-Угорщини Карл I, який зрікся влади 1918 року. Його син, кронпринц Отто фон Габсбург згодом був депутатом Європарламенту і донедавна залишався головою дому Габсбургів-Лотаринзьких. З 2007 на цьому почесному місці його змінив син Карл фон Габсбург-Лотаринзький.
|
|
